Розглянуто потенційні можливості отримання і використання біомаси соняшнику, досліджені передумови для ефективного її використання в енергетичному напрямку. Розглянуто способи збирання соняшнику та технічні засоби для їх здійснення. Наведено інформацію про паливні характеристики стебел соняшнику та властивості її золи. Проведено огляд технологій та обладнання для збирання незернової частини соняшнику. Приділено увагу передовому досвіду збирання в Україні та закордоном. Визначено основні види біопалив, які можна отримувати з рослинної та зернової маси соняшнику. Враховано переваги та недоліки використання кожного виду палива. Із зростанням врожайності соняшнику збільшуються і обсяги побічної продукції, які можна використовувати для енергетичних потреб. При визначенні обсягів заготівлі незернової частини соняшнику в умовах України необхідно враховувати баланс гумусу і поживних елементів, уникати таких наслідків, як ерозія та погіршення характеристик грунту. Перспективним є використання незернової частини соняшнику у вигляді твердого палива (брикети, гранули, тюки), враховуючи, що вона має кращі паливні характеристики, ніж солома зернових колосових культур. Необхідно виділити наступні переваги використання гранул та брикетів в якості палива: кількість залишків спалювання (золи) складає від 2,2 % до 10 % від загального обсягу використаних гранул; процес спалювання гранул піддається повній автоматизації; зручність транспортування та зберігання; відсутність шкідливих викидів в продуктах спалювання; попіл можна використовувати як органічне добриво. Перепоною для виробництва твердих палив з стебел соняшнику є їхня велика вологість. Тому заготовляти незернову частину соняшнику необхідно у період, коли вологість біомаси зменшиться до 20 %. Необхідно координувати плани виконання робіт збиральної компанії із прогнозом погоди. Важливими чинниками для забезпечення належної якості біомаси є правильно підібрані технологія та обладнання.

Обгрунтовано один із напрямів зниження впливу ходових систем мобільних сільськогосподарських агрегатів, сформованих на базі автомобільних шасі, на виконанні технологічних операцій як в умовах поля, так і на транспортних операціях при русі автомобільними дорогами. Проаналізовано основні шляхи, які можуть забезпечити ефективне використання автомобільного шасі в умовах поля та на автомобільних дорогах. Встановлено, що найбільш ефективним є обладнання автомобільних шасі широкопрофільними шинами з регульованим внутрішнім тиском повітря та системою контролю-підкачки шин, що надає можливість ефективно використовувати шасі як на основних технологічних операціях (в полі), так і на транспортних операціях (на автомобільних дорогах). Визначено виплив тиску повітря в шині колеса ходової системи автомобільного шасі КрАЗ-6322 на площу контакту шини з опорною поверхнею та тиском на нею.

Приведено результати аналітичного дослідження руху чотирьохколісної машини по криволінійній траєкторії, одержані загальні рівняння траєкторії входу в поворот і виходу з повороту, приведені чисельні рішення на прикладі трактора МТЗ-82. Відомо, що криволінійний рух машинно-тракторного агрегата (МТА) істотно відрізняється від прямолінійного руху. Кінематика і динаміка криволінійного руху машин набагато складніші. Це вимагає додаткового вивчення багатьох факторів, які впливають на керованість, стабільність і надійність руху машини. Існує потреба у визначенні траєкторії руху за допомогою аналітичних рівнянь, що дало б можливість створювати програми управління рухом машин. Наведено аналіз останніх досліджень і публікацій з питань криволінійного руху машин і зроблено спробу одержати рівняння криволінійної траєкторії центра ваги чотирьохколісної машини з передніми керованими колесами. Ці рівняння можна використати для планування розворотів МТА під час обробки поля або для автоматичного управління агрегатами і машинами. Існує потреба у визначенні траєкторії руху за допомогою аналітичних рівнянь, що дало б можливість створювати програми управління рухом машин. Наведено аналіз останніх досліджень і публікацій з питань криволінійного руху машин і зроблено спробу одержати рівняння криволінійної траєкторії центра ваги чотирьохколісної машини з передніми керованими колесами. Ці рівняння можна використати для планування розворотів МТА під час обробки поля або для автоматичного управління агрегатами і машинами.

Переважно посівні якості насіння оцінюють абсолютною масою (масою 1000 шт. насінин), енергією проростання і схожістю. Абсолютна маса насіння крім інших чинників залежить від фази стиглості льону-довгунця, а також способів і строків збирання. Зі зміщенням строків збирання від зеленої до повної стиглості абсолютна маса насіння зростає із сповільненням за логарифмічною кривою. Статистична вибірка абсолютної маси насіння мала розмах варіювання від 2,4 до 6,04 г за середнього арифметичного значення і середнього квадратичного відхилення відповідно 4,43 і 0,95 г, а коефіцієнт варіації дорівнював 21,4 %. На підставі літературних джерел визначено, що в якості посівного матеріалу можна використовувати насіння з абсолютною масою не нижче 4,2 г. За сівби насінням з низькою енергією проростання його польова схожість знижується, сходи будуть недружними і з'являтимуться ступінчасто, що спричинює ярусність стеблостою і ускладнює або ж унеможливлює механізоване виробництво рошенцевої льонотрести. Характер зміни енергії проростання і схожості насіння залежно від його абсолютної маси описується сповільнено зростаючими гіперболічними функціями, за якими прогнозовані енергія проростання і схожість насіння можуть становити у фазах стиглості ранній жовтій, жовтій і повній відповідно близько 85 і 92 %, 87 і 93 %, 88 і 94 %. Схожість насіння залежно від його енергії проростання описується рівнянням сповільнено зростаючої гіперболи, за яким при енергії проростання 90 % прогнозована схожість може становити 94,1 %. З урахуванням виявлених закономірностей при виробництві льону-довгунця можливо створити умови одержання вирівняного перед збиранням стеблостою, що забезпечує належне машинне очісування стебел та їх розстилання в стрічку, а також високопродуктивне використання засобів механізації готування і збирання рошенцевої льонотрести.

Розглянуто питання використання даних космічної зйомки в цілях реалізації систем точного землеробства. Зосереджено увагу на необхідності імплементації даних дистанційного зондування та геоінформаційних принципів в системі агротехнічних заходів та сучасних агрегатів. Дані супутникової зйомки вже використовуються розвиненими країнами світу для цілей дозованого внесення добрив і меліорантів, що позитивно відображається не екологічній безпеці та заощаджує кошти на витрати під час проведення агрозаходів. Зазначено, що неоднорідність та структуру грунтового покриву кожного конкретного поля можна оперативно та достовірно оцінити на основі супутникового знімка, якщо під час зйомки поверхні поля не була вкрита рослинністю, або сільськогосподарська рослинність перебувала на перших стадіях вегетативного розвитку. Неоднорідність просторового розподілу поживних елементів на полях можна також оцінювати через стан сільськогосподарської рослинності, дешифруючи особливостями зображення супутникового знімка. Вміст поживних речовин в грунтів (кількість азоту, фосфору, калію, гумусу, заліза тощо) та їх перерозподіл в межах окремих полів можна оцінювати не лише за космічними зображеннями, а й на основі цифрових картограм цих елементів, що створено за лабораторно-аналітичними даними, цифровими моделями рельєфу та іншою вхідною інформацією.

Розглянуто технологію некореневої підкормки рослин живильними розчинами електростатичними методами в тепличному овочівництві. Сучасні засоби по здійсненню та реалізації таких методів особливо некореневої підкормки, на жаль, не являють собою достатньо ефективні та досконалі методи. Це, в першу чергу, обумовлюється: недостатньою якістю нанесення робочих рідин, знесенням їх за межі зеленої маси, незначною кількістю осадження їх на листя, недосконалістю серійного обладнання та ін. Все це безумовно не дозволяє отримати очікуваний результат, що обумовлює значні збитки, забруднення довкілля, високу трудомісткість тощо. Така ситуація в значній мірі пояснюється і відсутністю науково обгрунтованих інженерно-технологічних рішень, методів розрахунку та прогнозування їх функціонування у широкому діапазоні згідно агротехнічних вимог. Запропоновано технологію, яка може забезпечити підвищення рівномірності осадження крапель живильних розчинів на обох сторонах поверхні листя рослин, зменшення втрат розчинів на 20 - 60 % і як результат сприятиме підвищенню врожайності на 12 -15 %. Одержання таких результатів пояснюється особливостями електростатичного методу, який базується на силовій взаємодії електричного поля та самих крапель живильного розчину. Таким чином, стаття має досить важливе теоретичне та практичне значення.

Результаты экспериментальных исследований по взаимодействию электромагнитного излучения оптического диапазона с микробиологическими объектами доказали эффективность использования именно лазерных систем. Рассмотрена методика формализации задачи обоснования допустимых по ограничениям на температурное поле, значений интенсивности и радиуса носителя источника лазерного излучения. Такая задача возникает при лазерном делении ранних эмбрионов в племенном животноводстве. Содержательный смысл ее постановки состоит в том, чтобы при лазерном делении эмбриона из множества допустимых рабочих параметров технических средств найти такие, которые бы обеспечили технологический процесс деления эмбриона и при этом создаваемое температурное поле в ближайших к месту деления точках не превышало наперед заданные значения. Критерием качества протекания технологического процесса определено не превышение температурным полем заданных значений, обеспечивающих температурную устойчивость (жизнеспособность) разделяемых частей эмбриона. К рабочим параметрам в первую очередь относятся: мощность лазерного воздействия и геометрические параметры носителя лазерного источника. В качестве приближенной физической модели взаимодействия лазерного излучения с эмбрионом может быть модель однородного по теплопроводности шарообразного тела, на которое действует локальный сферический источник, перемещающийся с заданной скоростью в плоскости и разделяющий эмбрион на две части. Нестационарное температурное поле шарообразного однородного по теплопроводности тела, содержащего в центре (наиболее "нагруженный" температурный режим) дискретный импульсный источник, описывается в сферической системе координат параболическим уравнением. Результатом решения краевой задачи является распределение избыточной температуры, порожденной только источником, которая затем приведена к истинной температуре, с учетом температуры на границе "эмбрион - питательная среда".

Індекс рубрикатора НБУВ: П072 + О71-083.03

Рубрики:

Трактори, сільськогосподарські машини та знаряддя

Магістральні трубопроводи (магістральний трубопровідний транспорт)

Шифр НБУВ: Ж101173 Пошук видання у каталогах НБУВ 

У гумідних регіонах України широко поширені грунти з кислою реакцією середовища основним заходом підвищення родючості яких є хімічна меліорація і, зокрема, вапнування. Цей захід позитивно впливає на агрохімічні, фізико-хімічні та фізичні властивості кислих грунтів, що сприяє підвищенню врожаїв сільськогосподарських культур. Втім, проведені в останні роки дослідження засвідчили, що існуюча в Україні традиційна система меліорації кислих грунтів є не тільки ресурсно- і енергоємною, але й часто екологічно небезпечною. Традиційно вапняні меліоранти вносять окремо від органічних та мінеральних добрив, врозкид на всю орну площу і заорюють у грунт, намагаючись створити гомогенний орний шар. Принципово новим підходом щодо вирішення проблеми підвищення родючості грунтів з кислою реакцією середовища та поліпшення їх агроекологічного стану є розроблена в Національному науковому центрі "Інститут грунтознавства та агрохімії імені О. Н. Соколовського" інноваційна ресурсозбережувальна та екологічно безпечна технологія локальної хімічної меліорації. Вона передбачає внесення комплексного органо-мінерального добрива локальними стрічками в підорний шар грунту. Запропоновано інноваційну технологію меліорації дозволяє меліорувати не всю орну масу грунту (біля 3000 т/га), а тільки її невелику частину (190 - 200 т/га), що надає можливість заощаджувати кошти на обробітку грунту та внесенні добрив з меліорантами. При цьому вихід рослинницької продукції зберігається на рівні традиційної технології меліорації. Зазначено, що актуальним завданням сьогодення є створення відповідної системи машин і механізмів для одержання високоефективних органо-мінеральних добрив та локального внесення їх у грунт. На першому етапі широкого впровадження в практику землеробства інноваційної технології локальної меліорації, дуже важливо створити дослідний зразок причіпного грунтооброблювального агрегату, який одночасно виконує дві технологічні операції - основний безполицевий обробіток грунту та локальне внесення органо-мінерального добрива комплексної дії. Інноваційна технологія локальної меліорації грунтів терміново потребує забезпечення сучасною технікою вітчизняного виробництва, що сприятиме розвитку агропромислового виробництва і зміцненню економічної незалежності держави.

Представлено результати досліджень роботи борони-лущильника "Дукат-4" виробництва Лозівського ковальсько-механічного заводу (ЛКМЗ) з стійками кріплення дисків трьох варіантів жорсткості максимальної (1), середньої (2) та мінімальної (3), які забезпечувались конструктивними особливостями кожного з видів стійок. Мета досліджень - визначення впливу на якість роботи "Дукат-4" кожного з видів стійок, а також вплив жорсткості стійок та тягово-енергетичні показники роботи агрегату в складі "Дукат-4" та колісного трактора Т-150К-09. Якість роботи оцінювалась величинами показників середньої глибини обробітку та її рівномірності, а також гребнистістю та ступенем знищення бур'янів. Визначення показників якості роботи, а також тягово-динамічних показників проводились на двох фонах: поле після збирання соняшника (фон 1) та стерньове поле після збирання ячменю (фон 2). Визначення показників якості проводилось у відповідності до стандартних методик [5, 6, 7, 8], а також окремої методики. Тягово-енергетичні показники визначались за допомогою вимірювальної системи, розробленої на кафедрі "Трактори та автомобілі". Кожний з фонів характеризувався вологістю грунту, яка була в межах 11,0 - 17,4 % та твердістю, яка для фона 1 складала 2,25 - 4,3 мПа, фона 2 - 2,2 - 3,05 мПа. Визначення показників якості показало переваги стійок (2) середньої жорсткості по глибині та рівномірності обробітку, про що свідчить значення коефіцієнту варіації - 36,2 % в порівнянні зі стійками 1 та 3, що склала 45,3 та 40,0 % відповідно. Стійка 2 забезпечила мінімальну гребнистість, а також найбільш високу ступінь знищення бур'янів - 95,0 % в порівнянні з 86,5 та 92,7 % для стійок 1 та 3. Тягово-енергетичні показники роботи "Дукат-4" зі стійками різної жорсткості виявили перевагу стійок 2 на обох фонах: тяговий опір був найменшим та складав на фоні 1 14900Н, на фоні 2 - 15160Н. Найменшим також було буксування коліс трактора для стійок 2, яке складало 5,0 % проти 6,5 - 8,5 % (фон 1), для стійок 1 та 7,0 - 9,0 % для стійок 3.

Індекс рубрикатора НБУВ: П072.24

Рубрики:

Культиватори

Шифр НБУВ: Ж101173 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Під час проектування відцентрових розсіювальних апаратів мінеральних добрив досить важливо знайти параметри і режими роботи цих машин, які б давали найкращий ефект при розсіюванні добрив. Важливу роль в цьому відіграють лопатки, які забезпечують потрібну траєкторію і швидкість частинки у відносному русі. На сьогоднішній момент достатньо вивчена в теоретичному плані робота розсіювальних апаратів із прямолінійними лопатками. Дослідження впливу форми криволінійної лопатки на кінематичні параметри руху частинки може бути корисним при проектуванні відповідних робочих органів. Такі лопатки (як прямолінійні, так і криволінійні) кріпляться ортогонально до диска і забезпечують рух частинки по ньому в горизонтальній площині. В момент сходу частинки із диска вектор її абсолютної швидкості паралельний площині диска. Однак розсіювання частинок відбувається ефективніше, коли вони при сході із робочого органу летять вгору під певним кутом до площини диска. Таке розсіювання забезпечують відцентрові конусні розсіювальні органи, у яких прямолінійні лопатки закріплені під певним кутом до площини диска. З теоретичної точки зору видається цікавим дослідження руху частинки по криволінійній лопатці, коли кут підйому частинки зростає від нуля до заданої величини в момент сходження із лопатки. Виходячи з цього, в статті виведено узагальнені диференціальні рівняння руху частинки у відцентрових апаратах вздовж криволінійної лопатки із змінним кутом підйому. Зроблено порівняльний аналіз кінематичних параметрів руху для прямолінійних і криволінійних лопаток, з якого слідує, що заміна прямолінійних лопаток на криволінійні дозволяє досягти однакового ефекту (абсолютної швидкості частинки в момент сходження із лопатки). При необмеженій довжині лопатки у вигляді дуги кола частинка здійснює коливальний рух по ній вгору-вниз із затуханням аж до повної зупинки за наявності тертя і тривають нескінченно за відсутності тертя.

Робота відноситься до новацій в області сільськогосподарського машинобудування, зокрема до модульного конструювання пристроїв для внесення рідких хімікатів, яке використовується переважно в рослинництві. В теперішній час, коли різко зменшилося продукування вітчизняним тваринництвом органічних добрив, залишається важливим раціональне використання мінеральних добрив, та пристроїв для їх внесення. Обгрунтовано можливість, та наведено результати лабораторного дослідження гравітаційної подачі та дозування хімікатів при їх внесенні. Виконано розробку конструкції дозуюче-подавального модуля до агрегату для внесення рідких хімікатів, конструктивна завершеність якого одержана за рахунок використання індивідуальних елементів, а саме: гравітаційного дозування, створення аерозольної суміші та внесення її на об'єкт обприскування. В кожусі кожного дозуюче-подавального модуля встановлені електродвигун, на валу якого закріплені розбризкуючи тарілка та вентилятор. Корпус включає конфузор, дифузор та вихрову камеру, яка закінчується соплом. До кожного модуля додається дозуючий бачок з можливістю змінювання висоти його виставляння та подаючий шланг. В модульному пристрої забезпечена його повна функціональна незалежність, що дозволяє комплектувати агрегат з їх будь-якою кількістю. Позитивний ефект запропонованого конструктивного рішення та надійність роботи модуля забезпечується значним спрощенням конструкції в якій гравітаційне дозування та подавання здійснюється без використання привода. Індивідуальний вентилятор та багатоступеневе подрібнення крапель і забезпечить необхідну ступінь аерозолю і підвищить надійність роботи дозуюче-подавального модуля.

Наведено зміну конструкції обприскувача. Особливість запропонованої конструкції полягає в тому, що робоча рідина після пульта керування спрямовується між всмоктувальним фільтром і насосом, а не в бак, як в серійному обприскувачі. Ця схема спрямування робочої рідини надає можливість підвищити продуктивність основного фільтра.

Досліджено енергетику функціонування багатоелементного комбінованого грунтообробно-посівного агрегату. Розраховано витрати енергії трактором John Deere 8345R, бункером для посівного матеріалу John Deere 1910 та сівалкою John Deere 1895. Пошук найефективніших рішень використання таких агрегатів потребує дослідження енергетичних показників функціонування та пошуку шляхів енергозбереження. Підвищення енергетичної ефективності сільськогосподарської техніки та агрегатів являється складною задачею через багатоступінчатість її структури та через надвелику кількість керованих й некерованих показників, що впливають на процес функціонування. Значна кількість конструкцій комбінованих багатоелементних сільськогосподарських агрегатів потребує створення ефективних засобів та методів дослідження енергетичних витрат і не лише для одно елементних машин. Різноманіття конструкцій та компонувальних схем агрегатів вимагає оцінки впливу структури на енергетичні витрати. Дослідження енергетики функціонування потребує формування енергетично-динамічної моделі грунтообробно-посівного агрегату. Трактор, сівалка та бункер якого мають послідовне з'єднання. Колеса трактора передають енергію від трансмісії трактора до його остову паралельно. В якості керуючих впливів обрано кут повороту керованих коліс трактора. Досліджений розгін агрегату та сталий рух по прямолінійній траєкторії. Для обох режимів руху сівалка витрачає найбільшу енергію. При розгоні агрегату витрата енергії всіма елементами підвищується лінійно з відповідним підвищенням швидкості руху до робочої. Структурні схеми досліджуваних машин формуються з елементів які розташовуються відносно інших послідовно, паралельно або зі зворотнім зв'язком. Зміна схеми агрегатування агрегатів гнучко досліджується за допомогою зміни взаємного розташування структурних елементів енергетично-динамічної моделі.

Описано застосування моторних безкулачкових двигунів в гібридних приводах. Гібридні приводи складаються з п'єзоелектричної і гідравлічної частин, а також комутаційної моделі прогнозованого контролю (КМПК). Враховується вплив гістерезису і динамічна модель Прейзаха. Контроль процесів, що відбуваються в технічних системах часто ускладняється наявністю гістерезису. Методи, викладені в представленому матеріалі, носять узагальнений характер і можуть застосовуватися для найрізноманітніших процесів. Представлено моделювання з реальними даними.

Віброакустичний вплив на працюючих - один із шкідливих факторів виробничого середовища, який є причиною не тільки професійних захворювань, а й травматизму на виробництві. Найбільшу інтенсивність інфразвукових і звукових коливань створюють машини і механізми, які мають поверхні великих розмірів. До них відноситься і транспортні засоби, які в робочому режимі випромінюють рівні інфразвуку на 10 - 20 дБлін вище нормативних значень, а в звуковому діапазоні - на 10 - 15 дБА. В рамках дослідження запропонований алгоритм розрахунку частот власних коливань обшивки рами огороджень кабін та її гармонік з урахуванням приєднаної маси, тобто з шаром дрібно пористого матеріалу. Одержані результати дозволять визначати дійсні частоти власних коливань обшивки рами і приймати її жорсткість при конструюванні такою, щоб уникати резонансних явищ, тим самим знизити рівні віброакустичного навантаження.

Решение проблемы охраны окружающей среды и рационального использования природных ресурсов во многом зависит от разработки и внедрения методов оперативного контроля воздуха и воды. В связи с этим большой интерес вызывают вопросы, относящиеся к различным аспектам дистанционного мониторинга. Эти исследования в первую очередь направлены на выявление очагов загрязнения атмосферы и океана, оценку биологической продуктивности моря, состояния подстилающей поверхности и растительного покрова. Проведен анализ относительно возможности применения лидарного двухчастотного метода зондирования земли для мониторинга загрязненности подстилающей поверхности сельскохозяйственных земель. Построение аналитической модели процесса обнаружения загрязняющих веществ базируется на методе дифференциального поглощения и рассеяния (ДПР), как наиболее чувствительном методе измерения малых концентраций газов. При этом учитываются все специфические для условий локации на протяженной трассе и параметров исследуемой области, факторы, которые обуславливают точность лидарных измерений. Разработана аналитическая модель процесса обнаружения вредных воздушных примесей. Данная модель описывает процесс сравнения измеренной концентрации молекул газовой компоненты с ее пороговым (фоновым) значением. Исследование возможности реализации метода дифференциального поглощения и рассеяния показало, что процесс обнаружения вредных газовых примесей описывается аналитической моделью, которая учитывает условия дистанционного зондирования по наклонным трассам, зависимость эффективности измерений от состава исследуемой области, ослабления зондирующего излучения за счет поглощения фоновой компонентой газа на всей длине трассы.

Проанализировано состояние физического и психического здоровья молодежи, из которой формируется призывной контингент, а также состояние демографической обстановки в мире и в Украине. Рассмотрено влияние снижения количества молодых людей, которые активно занимаются спортом, исключения физической культуры из перечня нормативных дисциплин в высших учебных заведениях на качество призывного контингента. Показано, что стремительное старение населения Украины сопровождается распространением курения, алкоголя и наркотиков среди молодежи. Приведены данные, подтверждающие лидерство Украины по количеству подростков и молодых людей, регулярно употребляющих алкоголь, включая пиво и слабоалкогольные напитки. В историческом аспекте рассмотрены проблемы алкоголизма, курения и употребления наркотиков среди гражданской молодежи (в том числе студентов) и в армии. На основе проведенного анализа литературных источников показано, что в Российской Империи, начиная с XIX в. и по 1917 год включительно, предпринимались достаточно результативные попытки улучшить ситуацию со здоровьем призывного контингента, учащихся гимназий и студенческой молодежи. Сформулированы рекомендации по использованию накопленного опыта разработки и внедрения в учебные программы гражданских и военных учебных заведений эффективных комплексов физических игр для улучшения качества нынешнего призывного контингента. Отмечена необходимость внедрения боевых искусств в процесс подготовки курсантов высших военных учебных заведений и лицеистов военных лицеев.

Обгрунтовано необхідність комплексної переробки твердих побутових відходів (ТПВ) у виробничих умовах у країнах з відсутнім поглибленим попереднім їх сортуванням жителями міст. Спалювання ТПВ, не дивлячись на постійне удосконалення цього методу, не вирішує повністю екологічні проблеми. Пов'язано це, в значній мірі, з сучасним збільшенням полімерної складової ТПВ, спалювання якої спричиняє утворення надтоксичних речовин. Крім того, спалювання без сортування є не раціональним і з економічної точки зору, оскільки більше 50 % ТПВ є цінною вторинною сировиною. Останнє покоління сміттєспалювальних заводів відрізняється не лише використанням високотемпературних технологій, що зменшує кількість золи до 2 %, а й потужною системою очищення газоподібних викидів та утилізацією твердих компонентів. Більш ефективними системами є технології переробки відходів піролізом з отриманням рідких видів палива або будівельних шлаковмісних матеріалів. Лише повторне використання вживаних товарів і компонентів є реальним шляхом до зниження матеріаломісткості нашого виробництва і зменшення небезпеки від існуючих звалищ відходів. Важливим елементом переробки відходів в Україні залишається питання попереднього сортування відходів жителями міст, оскільки це спрощує процес подальшої переробки та зменшує вміст хлор- і бромвмісних складових, діоксинів і фуранів, у викидах від технологічних ліній спалювання відходів. Зростання екологічних загроз від накопичення ТПВ, економічна доцільність їх утилізації, а також аналіз світового досвіду переробки відходів свідчать, що для держав, де відсутнє їхнє попереднє сортування жителями міст, найдоцільнішим буде використання сміттєпереробних комплексів. Такі комплекси забезпечують сортування і утилізацію частки відходів як вторинної сировини, а також спалювання на сміттєспалювальному заводі тієї частки, яка не підлягає утилізації.